РУСИНСЬКА КУЛТУРА И ВСОКОЧЕНЯ СОКТАШŸВ
ПРЕМІЯ PRO ARTE RUTHENORUM
Світовый Конгрес Русинув довєдна из Русинськым Націоналным Самосправованям вариша Вац (Мадярщина), рішенём засіданя депутатув засновало Націоналну премію за русинськый кумшт им. Ивана Манайла – „Pro Arte Ruthenorum”.
Образотворчый кумшт исторично ся являє єдным из фундаментув русинськуй културы. Наша култура дала многых вызнамных художникӱв, бульш того, такоє поняття як «Пудкарпатська Школа Жывописи» стало унікалним явищом на палітрі світового кумшта. Єго пуддержка и розвой играє неоціниму роль у всокочені русинського идентитета.
Художник Иван Манайло (1942-2010) – представитель династіи русинськых малярюв, быв активним членом русинської сполности Мадярщины. За своє житя вӱн внюс вызнамный вклад у розвой и пропаґацію нашої културы по цілому світови. Художник-педагог воспитав дакулько генерацій молодих художникув, організовав творчеські обьєднаня и межинародні симпозіуми русинських малярюв.
Иван Манайло лишив великоє художньоє наслїдство. Єго основным творчеським кредо усе быв призыв ид новаторству, самоубновленёви, намаганёви ид новым горизонтам при чистованỹм удношеню до глубин истõріи и културных традіцій народа, сынами котрого ся мы з вами являєме.
Русинськым Націоналным Самосправованям Ваца выданий богато ілустрованый албом на русинському- мадярському- и англійському языках, котрый глыбоко розкрывать творчеськый доробок художника за цілоє життя. Уєдно из тим было учинено немало документалных філмув, освічувучых творчёсть Ивана Манайла. Его вызнамный творчый и сосполный вклад бôв удміченый значнов кулькостёв премій и удостоєнь.
Итак, ціллёв заснованя Націоналної преміи за русинськый кумшт имени Ивана Манайла, є пудпора и нагороженя тих сочасних русинськых художникӱв, котрі свойим творчим доробком учинили вызнамний вклад у розвой и пропаґацію світового русинського кумшта.
Сив премійов ся нагорожує кождый рӱк єден русинськый художник, вадь културна установа, на основі рішеня жюрі. Премія ся складать из именного крішталёвого трофея, діплома, и матеріалнуй помочи. Любый жадавучий по цілому світови годен внести предкладаня на номінацію.
Из фондацієв сиї преміи, внесли сьме ищи єден принос у націоналноє возроженя русинӱв, у розвой и популаризацію по цілому світови нашої необычайно богатої и унікалної русинської културы.
Михайло Белень
– Лавреат премії имени Ивана Манайла „Pro Arte Ruthenorum” - 2025.
„Премію Pro Arte Ruthenorum принимам из глыбоков подяков, бо она про ня є не лем професіоналным вызнанём, айбо и пудтверджінём того, ож памнять, віра и у форму вкладена душа русинськой културы жыє и до днись, и має вартость.”
– Михайло Белень
Лауреатом націоналної преміи за русиньскый кумшт имени Ивана Манайла „Pro Arte Ruthenorum” за 2025 рук, став вызнамний русинськый скулптор, ґрафік, медалярь, живописець – Михайло Белень.
Петро Медвідь
Як інформовав голова Русиньского културолоґічного клубу Юрій Шиповіч, в пятніцю 4-го децембра 2025-го року в Ужгороді, в Памятнім домі – музею народного маляря Україны Федора Манайла, одбыло ся святочне вручіня Націоналной премії за русиньске уменя імени Івана Манайла Pro Arte Ruthenorum 2025 тогорічному лавреатови – Михаілови Беленьови.
Основателями премії за русиньске уменя є Світовый конґрес Русинів і Русиньске націоналне самосправованя міста Вац в Мадярьску.
Премія была основаня почас засіданя XV. Світового конґресу Русинів, котрый у 2019-ім році проходив у Любовняньскых купелях. Тогорічный лавреат быв выголошеный почас засіданя XVIIІ. Світового конґресу Русинів у Бухаресті в місяці юн.
Премію передала дівка Івана Манайла
Передала лавреатови премію Вікторія Манайло-Приходько, дівка великого майстра Івана Манайла, по котрім є тота нагорода названа.
У своїм приговорі припомянула, же Михаіл Белень є звязаный із музейом їй діда – єдного iз коріфеїв Підкарпатьской малярьской школы – Федора Манайла, бо є автором таблы Федорови Манайлови на стіні музея, а так само зробив дві медайлы із портретом майстра.
„Він натілько плодный скулптор, же про розвиток нашой културы не зробив веце нихто,“ зазвучало почас вручаня премії.
Жыва сила русиньской културы
Своє поздоровліня загнав і Андрій Манайло, далшый малярь із славного русиньского роду, єден із основателів той премії.
„Днесь мы святкуєме нелем вручаня нагороды – мы честуєме жыву силу русиньской културы,“ написав на початку свого поздоровліня Андрій Манайло.
„Днесь із особливов честьов называме лавератом 2025-го року Михаіла Беленя, русиньского скулптора, творчость котрого стала камяннов кроніков духовной історії Підкарпатя і русиньского народа. Його творы – то память, матеріалізована у формі, то честованя традіцій, віра і любов ку родній землі,“ написав основатель премії.
Підкреслив, же памятникы, котры зробив Белень, Александрови Духновічови і іншым діятелям русиньского возроджіня, духовным пастырям і простым людям Підкарпатя, стали опорныма знаками русиньской історічной самосвідомости.
„Ваш труд – то частка судьбы нашого народа. Вашы скулптуры – нашы камянны молитвы,“ пише ся в поздоровліню.
Михаіл Белень
Михаіл Белень (19-го мая 1951 р., Лісковець, Підкарпатя), то єден із найвызначнішых нашых сучасных художників. Заслуженый художник Україны, лавреат Націоналной премії імени Островского, лавреат Областной премії імени Вакарова, член Націоналного общества художників Україны, Націоналного общества журналістів і Націоналного общества дізайнерів.
Белень найвеце розкрыв свій талент у скулптурі, в монументалных творах. Кедь маєме спомянути холем дашто із його богатой творчости, пак треба повісти, же зробив майже три десяткы памятників, меджі котрыма є і памятник Духновіча в Ужгороді ці памятник Шандора Петефі в мукачовскім замку Паланок.
Белень є автором майже 500 медайл, із котрых векшына є присвячена вызначным діятелям історії, наукы і світовой културы. Так само розробив понад 80 памятных таблиць, наприклад і особностям підкарпатьского краю як єпіскопам Андрійови Бачіньскому і Теодорови Ромжови, но і Йосифови Бокшайови, Адалбертови Ерделійови ці Федорови Манайлови.
Михаіл Белень є і ґрафік, першый на Підкарпатю проілустровав жывотну путь Александра Духновіча у ґрафіці. Його роботы суть на Україні, в Росії, Італії, Франції ці на Словакії.
